Рош га-Шана – єврейський Новий рік, настання 5780 року від створення світу.
Рош га-Шана – голова року, іудеї вірять, що в цей день Бог судить весь світ по його справах і що майбутній рік буде для кожного таким, яким буде цей день. Саме тому багато хто приїздить на могилу цадика Нахмана, бо це гарантує щастя наступного року. Побачити святиню бодай раз у житті має кожен іудей, а деякі з них роблять це на Рош га-Шана щороку. Велике значення це паломництво має для найменших – таким чином їх виховують у любові до історії, традицій та релігії.
На Новий рік, як і в Україні, накривають щедрі столи та не працюють. За традицією, їдять солодке. Спершу куштують по шматочку традиційного єврейського хліба – хали, продовжують трапезу яблуками, які занурюють у мед. Завдяки цьому весь рік має бути солодким. Бажають одне одному: «Шана това у метука!» - «Щасливого і солодкого року!».
Кульмінація свята наступає, коли під час вранішньої молитви звучить шофар – традиційний єврейський інструмент, зроблений з баранячого рогу. Він попереджає, що з цього моменту починаються Судні дні та на землю прийде Месія.
Ввечері іудеї читають молитву Ташліх, причому потрібно робити це біля водойми з рибою. Під час цієї молитви слід викинути все зі своїх кишень, що символізує звільнення від гріхів.
Цього дня кожен має переосмислити свої вчинки та усвідомити помилки. Вибачитися, якщо помилився. Пишатися, якщо було чим. У Новий рік кожен має увійти зі світлими думками та намірами. Я від щирого серця бажаю Ізраїлю та Україні миру і процвітання, спокою та сили. Щоб усі були здорові, щасливі, жили у достатку. Нехай вас береже Бог!
