"Бачити несправедливість і мовчати - це значить, самому брати участь в ній" (Ж.-Ж. Руссо)

Що з вашою совістю? Як спалося вам, мої російські друзі? У вас спокійно в містах? Українські танки не намагаються прорватися на ваші вулиці? Ваші діти не сплять в підвалах, ховаючись від бомбардування? Ви не виходите рити окопи, щоб захистити свої будинки від агресора? У вас все спокійно? 
А совість? - Задається питанням жителька Херсона Лілія Клецко на своїй сторінці в Facebook.
Пропалена совість?

•  Останнім часом якесь гидливе почуття виникає по відношенню до тих російських інтернет-друзів, які, м'яко кажучи, дистанціювалися від подій в Україні і нескінченно пишуть про те, що вони з'їли на вечерю, як відпочили або як добре позаймались спортом (підкреслюю - пишуть виключно про це). Прочитаєш их черговий такий пост і руки вимити хочеться. Бо ж мова йде не про відвертих відморозків, а про цілком пристойних людей, які або не бажають особливо вникати в подробиці тієї трагедії, яка розгортається в сусідній країні з вини держави на території якої вони живуть, або ... Що?! ... Можливо вони беззастережно вірять офіційним ЗМІ? Так, ні ж. Навіть по їхнім відповідям на деякі коментарі видно, що з головою у них все впорядку. А ось що з совістю, не збагну. Де людське співчуття, в тому числі до близьких тих, чиї родичі вже давно повертаються з України в Росію вантажем-200? Де сором за свою державу? Де, зрештою, страх за майбутнє своєї країни? Уже і Маріуполь перевели на воєнний стан.  Можна звичайно, уславившись невиправним циніком, ховатися за формулою «моя хата скраю, нічого не знаю», але, що насправді відбувається з душею людини, яка, знаючи страшну правду, не тільки не виходить на мітинги, не тільки в одиночних пікетах, як це роблять ті росіяни, для яких честь і гідність не стали абстрактним поняттям, але навіть боїться (або не бажає) обговорювати цю тему? Звичайно, кожен вільний сам вирішувати, як розпорядитися відпущеним йому часом, і можливо ви думаєте, що зло особисто вас не торкнеться? Ви даремно так думаєте. Зло вже доторкнулося до вас!

"Люди, яким завжди ніколи, звичайно нічого не роблять (Г. Ліхтенберг).

"Життя - не видовище і не свято; життя - важке заняття"(Д. Сантаяна).

Російські танки на підступах до Маріуполю !!! Проговоріть вголос цю фразу ті, хто ще вірить в казку про «ополченців», ДНР і ЛНР.
Ви, що підтримують цю бойню, бачите кольорові малюнки на бетонних перепонах?
Це молодь і діти постаралися. Напевно, сподівалися, що злі дядьки, побачивши їх, якимось чарівним чином подобрішають ... Не подобрішали ... Я не знаю, скільки танків зможуть зупинити ці білі птахи і жовто-блакитні квіти, але я знаю, що ті, хто їх малював, ті, хто кидав роботу і навчання і їхав за місто рити окопи, всі вони, від школярів до пенсіонерів, битимуться за своє Місто!

P.S. Ось прямо зараз, вночі, гинуть маріупольці! Їх вбивають російські солдати, обстрілюючи артилерією.

А ЯК ВАМ спиться, РОСІЯНИ?

Ви розумієте, що ці бетонні їжаки були виготовлені днями там, в Маріуполі. Їх зробили і встановили мирні жителі. Це не хунта, це не западенські бандерівці, а російськомовні жителі Маріуполя, російськомовні українці! Встановили, бо чекали, що з дня на день їх прийде «визволяти» регулярна армія РФ разом з кадировцями та іншими стерв'ятниками, набравшись досвіду вбивати, руйнувати і грабувати ще з часів Чеченської війни.

джерело: http://nr2.com.ua/News/world_and_russia/Kak-Vam-spitsya-rossiyane-kogda-nas-bombyat-84934.html

Юридична компанія "Закон Слова": 20.10.2014р. Апеляційний суд м.Києва підтвердив, щ...

20.10.2014р. Апеляційний суд м.Києва підтвердив, що підвищення розміру пені є підставою для припинення поруки перед Приватбанком - захист поручителя здійснювала ЮК "Закон Слова"

20.10.2014р. Апеляційний суд м.Києва підтвердив, що підвищення розміру пені є підставою для припинення поруки перед Приватбанком- захист поручителя здійснювала ЮК "Закон Слова"

Знайомтесь з Ухвалою, яка набрала законної сили. 

  № апеляційного провадження:22-ц/796/11553/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Саадулаєв А.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції:  Лапчевська О.Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА

                                          

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                      УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - судді       Лапчевської О.Ф.          

Суддів                             Корчевного Г.В., Слободянюк С.В.

при секретарі                  Басюк Ю.В.

за участю: представник позивача Гитченка С.О,

представника відповідача Вінник А.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від  23 липня 2014 року

У справі за позовом  ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Розрахунковий Центр» ПриватБанку», Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_6 про припинення поруки за договором поруки,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням  Шевченківського районного суду м. Києва від  23 липня 2014 року позов задоволено. /а.с. 55-57/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема судом не враховано положення ч. 2 ст. 543 ЦК України про те, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі, а договір поруки, відповідно до його умов, діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором. В договір поруки від 31.05.2007 р. за №К2НСАЕ00007164 зміни не вносились, зобов'язання поручителя по сплаті пені в розмірі 0,15% є незмінними. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 31.05.2007 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір поруки №K2HCAE00007164 /а.с. 6/, яким забезпечувалося зобов'язання відповідача 3 за кредитним договором №К2НСАЕ00007189 від 31.05.2007 року, укладеного між відповідачем 3 та відповідачем 1 /а.с. 4-5/.

Пунктом 4.1 Договору передбачено пеню 0,15 % від суми простроченого платежу. У п. 16 Договору поруки передбачено пеню 0,15 % від суми простроченого платежу.

20.10.2010 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір поруки №167, яким забезпечувалося зобов'язання відповідача 3 за Договором /а.с. 7/.

Відповідно до п. 7 Договору поруки №167, у випадку невиконання поручителем обов'язків боржників за кредитними договорами впродовж 5 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України про те, що припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Пунктом 4.1. кредитного договору та пунктом 16 договору поруки чітко передбачено пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу. Жодними іншими пунктами основного кредитного договору та договору поруки не передбачено збільшення процентної ставки без згоди поручителя.

Доводи апеляційної скарги щодо незмінності пені  у розмірі 0, 15% за договором поруки від 31.05.2007 -р. за №К2НСАЕ00007164, спростовуються укладеним 20.10.2010 року між АкцентБанк та ПриватБанк договором поруки №167, яким забезпечувалося зобов'язання ОСОБА_6 відповідно до якого було збільшено розмір пені до 1% /а.с. 7/, оскільки зобов'язання зі сплати пені покладаються також на поручителя ОСОБА_5, у відповідності до ч. 2 ст. 556 ЦК України та ч. 2 ст. 554 ЦК України.

Про збільшення процентної ставки з 20.01.2010 року позивача не було повідомлено, матеріали справи не містять доказів згоди поручителя на підвищення розміру пені від суми простроченого платежу, отже, з 20.01.2010 року збільшився обсяг відповідальності поручителя, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.  303, 307, 308, 313-315  ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Шуліки АліниВолодимирівни  - відхилити.

Рішення  Шевченківського районного суду м. Києва від  23 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:                                                                     Судді:

Інформаційне джерело Єдиний державний реєстр судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41087792 

          Шановні!

Прийміть мої найщиріші привітання з нагоди святкування Дня працівника соціальної сфери!

 Кожен з нас  допомагає людям, не дає залишитися один на один з їхніми проблемами.

На жаль, сьогодні ми не можемо у повній мірі святкувати наше свято, адже країна потребує допомоги та підтримки.

 Сьогодні   ми, представники  інститутів громадянського суспільства , а також переважна більшість  небайдужих громадян допомагаємо нашій країні та людям, яким необхідна турбота і піклування.

Тому сьогодні День працівника соціальної сфери по праву стосується кожного громадянина нашої держави.

 Бажаю всім продовжувати бути відданими справі, а свій професійний досвід  та глибокі знання завжди поєднувати із щирим співчуттям до людей і високою відповідальністю.

 Нехай Ваші душі і оселі наповнюються теплом та спокоєм, а в серцях панує мир, радість, затишок і благополуччя!

Нехай благодать Божа перебуває у Ваших серцях!

З сердечною повагою,

Ваша Ніна Шевченко