До
1917 року гомосексуалістів висилали в Сибір. Після революції 1917 року
кримінальна відповідальність за гомосексуалізм була відмінена, але, побачивши
руйнівні наслідки такої «свободи» у всіх сферах життя суспільства, в першу
чергу в армії, у 1934 році відповідні норми кримінальної відповідальності були
знову введені в Кримінальний кодекс. Ці норми увійшли до Кримінального кодексу
Української РСР, який набрав чинності 1 квітня 1961 року (ст. 122 –
«мужолозтво»). Каралося мужолозтво згідно ч. I ст. 122 КК України позбавленням
волi терміном вiд двох до п’яти рокiв, а згідно ч. 2 ст. 122 КК України -
позбавленням волi на термін до восьми рокiв[1].
В медичній практиці гомосексуалізм – статеве збочення.[2]
15
грудня 1973 року Американська психіатрична асоціація (АПА) під політичним
тиском гомосексуальних активістів забрала гомосексуалізм з розділу психічних
хвороб (з Діагностичного і статистичного довідника з психічних розладів – DSM -
II). Такий же політичний крок зробила 17 травня 1990 року і Всесвітня організація
охорони здоров’я (ВООЗ)[3].
Це рішення було прийнято без будь-яких наукових аргументів, просто під тиском
гомосексуальних активістів, які звинуватили медиків у дискримінації.
В
Україні ці статті в законодавстві були відмінені під тиском західних
держав у 1991 році. Йдеться про Закон
України від 12.12. 1991 року - «Про внесення змін і доповнень до Кримінального
і Кримінально-процесуального кодексів Української РСР»[4].
20.01.1992 року були внесені зміни до Кримінального кодексу. Однак лише у 1993
році Кабінет Міністрів під тиском західних лобістів переклав МКХ -10
(Міжнародну класифікацію хвороб десятого перегляду). І аж з 1 січня 1999 року
органи і заклади охорони здоров’я України перейшли на так звані стандарти ВООЗ
– МКХ-10.
Минулому
режиму потрібно було 17 років, щоб зрозуміти та виправити помилку. Сьогодні вже
пройшов 21 рік, і вже зараз ми також бачимо, що потрібно зробити так само.
Повернення
норми кримінальної відповідальності за гомосексуалізм, за пропаганду
гомосексуалізму позитивно відобразиться на здоров’ї всього суспільства. І чим
швидше зробиться цей крок, тим краще.
19
лютого 2013 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №
2342 «Проект Закону про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в
Україні»[5].
Під приводом лібералізації візового режиму з ЄС, йдеться про узаконення
пропаганди збочень та введення адміністративного та кримінального покарання для
всіх українців, що мають здоровий глузд та незгідні з диктатурою збочень. Окрім
того, до законодавства України хочуть внести термін «сексуальна орієнтація» (до ст. 21 Кодексу законів про
працю). Після цього гомосексуалісти зможуть, так би мовити, «захищатися від
дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації», тобто пропагувати
гомосексуалізм в школах, садити за грати незгідних з диктатурою
гомосексуалізму, вимагати всиновлення українських дітей та ін.
Президент Чехії, Вацлав
Клаус, який у 2008 році наклав вето на ці ж антидискримінаційні закони у Чехії,
назвав їх «не просто поганими, але
небезпечними». Сенат Чехії написав про ці закони так: «Сенат Чехії просить владу, щоб більше не давала згоди на прийняття
подальших антидискримінаційних законів на рівні Євросоюзу».
На
основі цих законів в Іспанії суддю Ф. Каламітту, батька 7-ми дітей, оштрафували
на 104 000 євро за те, що він відтерміновував усиновлення дитини двом
лесбіянкам. В Ірландії, якщо державний службовець відмовиться зареєструвати
шлюб гомосексуалістам, то його очікує 6-ти місячне ув’язнення і штраф. Ніякої
демократії, ніякої поваги до людської совісті, лише жорстока гомодиктатура.
Гей-ідеологи
спеціально вводять суспільство в оману, заявляючи, що гомосексуалісти є
дискриміновані та принижувані, а тому нібито їм треба надати особливі права та
привілеї. Та таке твердження є брехливим, а ця нібито дискримінація – фікцією. Адже гомосексуалісти не є дискриміновані та
згідно Конституції України мають такі ж права і свободи як і інші громадяни
України. А надання їм якихось рівніших, привілейованих прав є дискримінацією
99% громадян України.
(з матеріалів Олесі Жупник)
[1] Коржанський М.И.. Кримiнальне право України (Особлива частина) К.:
Генеза,1998.//
[5] Законопроект № 2342 « Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні» http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45813 05.05.2013
Комментариев нет:
Отправить комментарий