П`ЯТЬ ГОЛОВНИХ НЕБЕЗПЕК НОВОЇ ГОМО-ІНІЦІАТИВИ УРЯДУ

Уряд Миколи Азарова 19 лютого подав до Верховної Ради України відверто прогомосексуальний законопроект № 2342. Назва – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні». Отже, в чому реальна небезпека та трагедія цього законопроекту?

1. У разі ухвалення закону, вперше в Україні на законодавчому рівні з’явиться поняття «сексуальна орієнтація» (зміна статті 2 Кодексу законів про працю). Після цього уряд і парламент не можна буде спинити від подібних і ще гірших ініціатив. Далі слідуватиме надання додаткових прав представникам сексменшин (легалізація одностатевих «шлюбів», першочергового права всиновлення ними дітей) та повне зелене світло для ЛГБТ, які не тільки руйнують сім`ю, але і всі підвалини здорового суспільства.

2. Вводяться безпрецедентні поняття на законодавчому рівні, а саме – непряма дискримінація, оголошений намір про дискримінацію, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації (ст. 1 та 5 ЗУ Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні).

Що це означає? Це означає, що все, що ви могли б зробити чи не зробити і це кимось із представників сексменшин буде представлено як непряма дискримінація – то це вже буде вважатися дискримінацією – прямою, непрямою, наміром чи підбурюванням!

Або якщо Ви захотіли сказати в церкві чи в робочому колективі, що гомосексуалізм це гріх чи збочення, то це буде розцінено не тільки як намір про дискримінацію, але і підбурювання цілої громади до дискримінації. І тоді ви не просто за це понесете звичайну відповідальність, але адміністративну і навіть кримінальну.

3. Законопроектом розширено рівні відповідальності включно із кримінальною. Якщо чинний закон передбачає лише відповідальність, яка передбачена законом, то цим законопроектом вже чітко передбачені можливі форми відповідальності, а саме адміністративна, цивільна і кримінальна (ст. 16 ЗУ Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні). І що найгірше, свою невинуватість будете зобов`язані доводити Ви, а не представник сексменшин.

4. Одна з найгірших гомосексуальних ініціатив у ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, а саме – у разі наведення позивачем фактів, які дозволяють припустити, що мала місце дискримінація, обов'язок доказування необґрунтованості позовних вимог у цій частині покладається на відповідача. Тобто, вже не геї будуть змушені доказувати, що ви їх дискримінували (наприклад, під час церковної проповіді назвали, що це гріхом чи збоченням). А вже священнослужитель буде зобов'язаний доводити, що він нікого не дискримінував. У разі запровадження цієї норми слід чекати величезну кількість позовів і найперше до священнослужителів та всіх моральних людей чи організацій.

Це реальний спосіб для сексменшин закрити рота всім, хто скаже, що вони «не такі»!

5. Законом вводиться чітка заборона для ВСІХ, а саме: органам державної влади і місцевого самоврядування, їх посадовим особам, юридичні та фізичні особи, тобто, звичайним громадянам, здійснювати будь-яку дискримінацію, намір про дискримінацію, непряму дискримінацію, підбурювання до дискримінації (ст. 6 ЗУ Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні).

Ось вам і принцип закритого рота!

Отже, друзі, хто думав, що нам ще далеко до Сполучених Штатів чи до Західної Європи, де вже священнослужителі та люди доброї совісті бояться говорити, що гомосексуалізм – це гріх? «Ласкаво просимо» до такої ж України у разі прийняття законопроекту №2342!

Що можна робити в такій ситуації? Головне не мовчати і не бути байдужими! Що найменше – дайте цю статтю іншим, починайте кампанії у соціальних мережах, пишіть листи Президенту, головам фракцій Верховної Рад, робіть пікети і все, що можливо! Тільки не мовчіть!