Уряд Миколи Азарова 19 лютого подав до Верховної Ради
України відверто прогомосексуальний законопроект № 2342. Назва –
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та
протидії дискримінації в Україні». Отже, в чому реальна небезпека та трагедія
цього законопроекту?
1. У
разі ухвалення закону, вперше в Україні на законодавчому рівні з’явиться
поняття «сексуальна орієнтація» (зміна статті 2 Кодексу законів про працю).
Після цього уряд і парламент не можна буде спинити від подібних і ще гірших
ініціатив. Далі слідуватиме надання додаткових прав представникам сексменшин (легалізація
одностатевих «шлюбів», першочергового права всиновлення
ними дітей) та повне зелене світло для ЛГБТ, які не тільки руйнують сім`ю, але
і всі підвалини здорового суспільства.
2.
Вводяться безпрецедентні поняття на законодавчому рівні, а саме – непряма
дискримінація, оголошений намір про дискримінацію, підбурювання до
дискримінації, пособництво у дискримінації (ст. 1 та 5 ЗУ Про засади
запобігання та протидії дискримінації в Україні).
Що це
означає? Це означає, що все, що ви могли б зробити чи не зробити і це кимось із
представників сексменшин буде представлено як непряма дискримінація – то це вже
буде вважатися дискримінацією – прямою, непрямою, наміром чи підбурюванням!
Або якщо
Ви захотіли сказати в церкві чи в робочому колективі, що гомосексуалізм це гріх
чи збочення, то це буде розцінено не тільки як намір про дискримінацію, але і
підбурювання цілої громади до дискримінації. І тоді ви не просто за це понесете
звичайну відповідальність, але адміністративну і навіть кримінальну.
3.
Законопроектом розширено рівні відповідальності включно із кримінальною. Якщо чинний
закон передбачає лише відповідальність, яка передбачена законом, то цим
законопроектом вже чітко передбачені можливі форми відповідальності, а саме адміністративна,
цивільна і кримінальна (ст. 16 ЗУ Про засади запобігання та протидії
дискримінації в Україні). І що найгірше, свою невинуватість будете зобов`язані
доводити Ви, а не представник сексменшин.
4. Одна
з найгірших гомосексуальних ініціатив у ст. 60 Цивільного процесуального
кодексу України, а саме – у разі наведення позивачем фактів, які дозволяють
припустити, що мала місце дискримінація, обов'язок доказування
необґрунтованості позовних вимог у цій частині покладається на відповідача.
Тобто, вже не геї будуть змушені доказувати, що ви їх дискримінували (наприклад,
під час церковної проповіді назвали, що це гріхом чи збоченням). А вже священнослужитель
буде зобов'язаний доводити, що він нікого не дискримінував. У разі запровадження
цієї норми слід чекати величезну кількість позовів і найперше до священнослужителів
та всіх моральних людей чи організацій.
Це реальний
спосіб для сексменшин закрити рота всім, хто скаже, що вони «не такі»!
5.
Законом вводиться чітка заборона для ВСІХ, а саме: органам державної влади і
місцевого самоврядування, їх посадовим особам, юридичні та фізичні особи,
тобто, звичайним громадянам, здійснювати будь-яку дискримінацію, намір про
дискримінацію, непряму дискримінацію, підбурювання до дискримінації (ст. 6 ЗУ
Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні).
Ось вам
і принцип закритого рота!
Отже,
друзі, хто думав, що нам ще далеко до Сполучених Штатів чи до Західної Європи,
де вже священнослужителі та люди доброї совісті бояться говорити, що
гомосексуалізм – це гріх? «Ласкаво просимо» до такої ж України у разі прийняття
законопроекту №2342!
Що можна
робити в такій ситуації? Головне не мовчати і не бути байдужими! Що найменше – дайте
цю статтю іншим, починайте кампанії у соціальних мережах, пишіть листи
Президенту, головам фракцій Верховної Рад, робіть пікети і все, що можливо! Тільки
не мовчіть!