Суд в деле компании «Кингс Кепитал» придерживается «избранного» курса

Слушание очередного заседания суда по делу финансовой группы King's Capital состоялось 2 ноября 2011 года. Возле здания суда собрались люди, которые пришли, чтобы поддержать своего пастора Сандея Аделаджа. Среди собравшихся были представители Общественных организаций и Всеукраинских движений.  

                  Несмотря на пасмурную погоду, возле здания суда было тепло и уютно: члены церкви «Посольство Божье» как всегда приехали, чтобы выразить пастору Сандею Аделаджа свою поддержку и уважение, а также проявить активную гражданскую позицию и продемонстрировать веру в справедливость украинского правосудия и оправдание доброго имения пастора.

                С получасовой задержкой участники судебного процесса и представители общественности зашли в зал заседания. Можно смело сказать, что фактически 2 ноября началось судебное разбирательство по делу компании «Кингс Кепитал».

                Перед тем, как приступить к стадии ходатайств, адвокат пастора Сандея Аделаджа взял слово для уточнения у судьи одного факта. Андрей Федур напомнил, что на первом заседании судья сделал пастору замечание за то, что тот читал Библию, проявив тем самым неуважение к суду (пастор читал в тот момент заседания, когда к нему не обращались и, когда о нем не шла речь). Такой акцент адвокат пастора решил сделать по той причине, что одно из украинских изданий в своей публикации написало следующее: «По словам прокурора, если пастор будет и дальше вести себя неуважительно по отношению к суду, то придется ходатайствовать о взятии его под стражу». Во избежание недоразумений и четкого уяснения того, является ли чтение Библии (или другой допустимой литературы) во время судебного заседания «грубым нарушением» и «неуважением к суду» судье были заданы следующие вопросы:

-          «Расцениваете ли, Ваша честь, чтение Библии участником процесса во время судебного слушания нарушением порядка? Если это является нарушением, то мой подзащитный, конечно же, не будет читать. Если это не является нарушением, то он будет читать».

                Ни Андрей Федур, ни присутствующие в зале четкого ответа от судьи так и не услышали. После этого началась самое интересное. Один из обвиняемых, Ересько С., заявил ходатайство о закрытии двух уголовных дел, которые были возбуждены против него за 2008-2009 гг. По его словам, постановление о привлечении его к уголовной ответственности «свалилось просто с неба», поскольку никакого постановления суда о возбуждении уголовного дела (порядок, определенный действующим процессуальным законодательством) ему не вручалось и никаких досудебных следственных действий проведено не было. Более того, те обвинения, которые ему выдвигались, были абсурдными ввиду сферы его компетенции и перечня функций, осуществляемых в компании «Кингс Кепитал». Грубейшие ошибки в соблюдении права человека, игнорирование верховенства права (одной из главных характеристик демократического и правового государства), серьезные проколы в процессуальных действиях органов следствия – обо всем этом судья так и не захотел услышать. Ходатайство Ересько С. было отклонено.

                Во второй половине заседания всплыл еще один интересный факт. Один из адвокатов обвиняемых выступил с ходатайством отправить дело компании «Кингс Кепитал» на дополнительное расследование ввиду отсутствия на процессе еще одного фигуранта по делу, фамилия которого присутствовала в обвинительном приговоре, некого Логунова В., вице-президента компании «Кингс Кепитал».

                Еще одним ходатайством было сменить меру пресечения Голованому С. и Колесникову И. с удерживания под стражей на подписку о невыезде. По двум данным ходатайствам блестяще и очень грамотно выступил адвокат пастора Сандея Аделаджа Андрей Федур.

В частности, адвокатом был сделан акцент на следующих недочетах (нарушениях), допущенных на стадии досудебного следствия:

 1.     Постановления о привлечении в качестве обвиняемого вручались пастору Сандею Аделадже на русском и украинском языках, содержания в которых существенно отличались по смыслу.

 2.     Не смотря на присутствие в обвинительном приговоре и постановлении о привлечении в качестве обвиняемого вице-президента Логунова В., процессуальное решение, принятое в отношении названого лица, осталось неизвестным (представитель обвинения сообщил, что решение по Логунову В. находится в уголовном деле, однако что это за РЕШЕНИЕ объяснять некому из участников процесса). Было подчеркнуто, что в случае изменения решения в отношении Логунова В. (который входит в группу лиц обвиняемых), должно было измениться и самообвинение, однако по сей день, обвинительный приговор остался без изменения. Это значит, что суд не принимал никакого решения в отношении Логунова В. Но вопрос, где все это время продолжает находиться один из обвиняемых, занимающий отнюдь не последнюю должность в компании «Кингс Кепитал», остается загадкой. 

 3.     Незаконное удерживание Голованого С. и Колесникова И. под стражей. Другими словами, в материалах уголовного дела решение суда относительно выбора меры пресечения обвиняемым и продления срока удерживания их под стражей на срок, определенный законодательством, ОТСУТСВУЕТ!!!    

 4.     Рассмотрев дело «Харченко против Украины» (http://www.yurincom.com/ua/harchenko-protu-ykrainu),Европейский Суд по правам человека постановил, что продление срока удерживания человека под стражей без установления и доведения судом самого СРОКА, является недопустимым и грубым нарушение ч.1 ст.6 Европейской конвенции по правам человека (право на справедливый суд). 

5.     Европейский суд по правам человека признал недопустимым оставлять прежнюю меру пресечения, если сроки, определенные действующим законодательством, ИСТЕКЛИ! Срок удерживания Голованого С. и Колесникова И. под стражей закончился еще задолго до передачи дела в суд.

6.     Игнорирование судопроизводством человека и его жизни как наивысшей ценности!

 К доводам удовлетворить ходатайство адвокатов относительно смены Голованову С. и Колесникову И. меры пресечения были внесены следующие:

 - данные лица являются социально адаптированными членами общества (есть семья, работа);

 - они не являются общественно-опасными для окружающих;

 - не скрывались от правосудия и не уклонялись от решения суда;

 - в семьях есть несовершеннолетние лица, которые находятся на содержании обвиняемых;

 - у Колесникова С. есть сын-инвалид, которому срочно нужна операция;

 - нахождение данных лиц на свободе (подписке о невыезде) может помочь следствию и пострадавшим вкладчикам;

 - существующие условия в СИЗО пагубно влияют на состояние здоровья человека (тем более в случае длительного пребывания). 

Несмотря на все доводы, аргументы защитников и здравый смысл суждений НИ ОДНО заявленное ходатайство со стороны защиты судья НЕ УДОВЛЕТВОРИЛ! 

 Из всего увиденного и услышанного вывод очевиден: некоторые участники судебного разбирательства продолжают оставаться «глухими», тем самым придерживаясь задолго до суда «указанной» линии поведения! 

 Следующее судебное заседание состоится 18 ноября в 12:00 по адресу: ул. Кошица,5.

Нацбанк идет в суд

Как стало известно, Национальный банк готовит обращение в Администрацию президента, Генеральную прокуратуру и Высший совет юстиции, с целью снизить количество неправомерных решений, которые сегодня принимают суды в спорах между банкирами и их заемщиками. Центробанк собирает кейсы таких решений, и намерен добиваться от надзирающих за выполнением законов органов жестких санкций к судьям, которые систематически ставят под сомнение права кредиторов.

Высокопоставленный источник в Нацбанке сообщил, что подготовка такого обращения начата после принятия парламентом закона «Об урегулировании правоотношений между кредиторами и потребителями финансовых услуг». Так как в законе уделено большое внимание лазейкам, через которые недобросовестные заемщики уходят от выполнения своих обязательств по кредитным договорам, Нацбанк решил с помощью банкиров систематизировать судебные решения, принятые не в пользу банков, и в которых прослеживается манипулирование законодательством.

Представитель НБУ объясняет, что во многих случаях антибанковские маневры становятся успешными благодаря существованию возможности для судей двояко трактовать законодательство, применяя к одному делу положения различных нормативно-правовых актов. «Чтобы было понятно — речь идет о решениях о признании валютных кредитов недействительными на основании статьи Конституции о том, что единым платежным средством в Украине является гривня. Или, к примеру, аннулирование поручительства по ипотечному кредиту на основании статей Хозяйственного кодекса, вопреки закону «Об ипотеке»,— говорит чиновник.

«Надлежащая практика выполнения законов — это твердая почва для возобновления кредитования,— поддерживает НБУ председатель правления Укрсоцбанка Борис Тимонькин.— Если суды низших инстанций и дальше будут принимать решения против банков с такой завидной частотой, мы не сможем возобновить кредитование». По мнению банкира, на фоне обостряющегося долгового кризиса в Европе, создание условий для кредитования — ключевая задача властей: «С точки зрения иностранных финансовых групп, Украина и другие страны СНГ подвержены куда большим рискам оттока капитала, чем большинство других стран ЕС и Восточной Европы. Если этот риск и дальше будет усугубляться нарушениями прав кредиторов, иностранные банки будут сворачивать кредитование».

В начале года банкиры уже готовили список неоднозначных, по их мнению, решений и подавали его в Генеральную прокуратуру. В результате чего Высший совет юстиции принял решение об увольнении ряда судей по подозрению в нарушении ими присяги. Сейчас в НБУ говорят, что эту практику необходимо продолжить. В ходе недавних встреч главы НБУ Сергея Арбузова с представителями крупных международных инвесторов и банков, те неоднократно жаловались на продолжающуюся практику ущемления их интересов в судах. «Суды продолжают принимать решения, иногда совершенно абсурдные, но которые позволяют заемщикам выводить из ипотеки залоги или отменять поручительства, оставляя банк с необеспеченным кредитом или заемщиком-пустышкой. Если такая практика продолжится, то нам будет крайне тяжело подтолкнуть банки к кредитованию реального сектора экономики, без которого не будет ни экономического роста, ни стабильного курса, а будут одни спекуляции»,— говорит чиновник.

До недавнего времени спекуляции, в том числе с валютой, и были для банков основным источником прибыли, которая шла на покрытие затрат и формирование резервов. По словам директора генерального департамента НБУ по кредитно-денежной политике Елены Щербаковой, сейчас банкам достаточно сложно работать. «Есть разница в процентной политике. На внешних рынках евро, доллар — это 0,5-0,8% годовых. Вот нормальная цена ресурса, которая работает там. У нас сегодня банки привлекают под 5-7%. Понятно, что очень высокая ставка, ее нужно где-то зарабатывать. И мы видели, что банки делают это на валютном рынке»,— объясняет специалист.

Чтобы снизить аппетит банкиров к риску, НБУ предпринял меры по сжатию ликвидности и сейчас намерен активно действовать для стимулирования кредитования. Законом «Об урегулировании правоотношений» между кредиторами и заемщиками закреплен механизм применения плавающей процентной ставки, и для увеличения количества ресурсов, которые могут быть направлены на кредитование, в ближайшее время Нацбанк обещает запустить механизм валютных свопов с банками, превращая сформированные ими валютные авуары в гривню.

Еще одной инициативой центробанка стала подготовка методички для банковских юристов, в которой будет собран опыт реагирования на те или иные иски против банков. «Мы хотим, чтобы банки обменивались позитивным опытом отражения таких атак на уровне своих юрдепартаментов»,— говорит нацбанковец. И добавляет, что подобную методичку уже разрабатывают банки — участники Форума ведущих иностранных финансовых учреждений.

ИСПОЛНИТЕЛЬНОЕ ПРОИЗВОДСТВО «для чайников»

Вам, утомленным бесконечными судебным тяжбами, и счастливчикам - обладателям          положительного решения суда посвящается…..  Уважаемые читатели, те из вас, кто планирует обратиться в суд  с исковым заявлением, связанным с взысканием задолженности, принудительном выселении и так далее, должен понимать, что удовлетворение судом Ваших требований, отнюдь не означает моментальное получение Вами желаемого результата, особенно в том случае если ваш ответчик не намерен добровольно исполнять судебное решение. Какой документ необходим для открытия исполнительного производства? Отправной точкой исполнительного производства, является исполнительный документ, который вы предоставите государственному исполнителю и на основании, которого будет открыто исполнительное производство. Многие, кто впервые с этим сталкивается, считает, что таким документом является решение суда, однако это не так. Подробный перечень таких документов установлен в статье 3 ЗУ «Об исполнительном производстве», но мы остановимся на наиболее распространенных. Исполнительные листы, которые выдаются судами (административный и гражданский процессы) и приказы хозяйственных судов (хозяйственный процесс). То есть, если Ваше дело рассматривалось в гражданском или административном суде, то Вы должны получить исполнительный лист, а если в хозяйственном – приказ. В соответствии со статьей 368 Гражданского процессуального кодекса Украины, для того чтобы получить исполнительный лист необходимо: 1) чтобы Решение по делу вступило в законную силу, 2) лицу, в пользу которого вынесено данное решение, направить в суд Заявление на выдачу исполнительного листа (указать дату вынесения решения, ФИО судьи и номер дела).  В хозяйственном процессе дело обстоит немного проще: Хозяйственный суд отсылает приказ по почте  самостоятельно, без дополнительных заявлений с вашей стороны (статья 116 Хозяйственного процессуального кодекса Украины). Порядок направления исполнительного документа. В соответствии с действующим законодательством, Вы можете направить документ в исполнительную службу по месту нахождения должника на протяжении трех лет с момента  его получения, после истечения такого срока - документ не подлежит исполнению. Порядок направления исполнительного документа следующий: На адрес исполнительной службы, направляются: заявление об открытии исполнительного производства и оригинал исполнительного листа или приказа (если отправите копию, заявление не будет принято к рассмотрению) (статья 18 ЗУ «Об исполнительном производстве»). Когда будет открыто исполнительное производство? Учитывая положения статьи 24 ЗУ «Об исполнительном производстве», государственный исполнитель имеет право отказать в принятии документа к исполнению в следующих случаях: 1)      если истек срок предъявления данного исполнительного документа (более трех лет); 2)      исполнительный документ не отвечает требованиям статьи 19 Закона; 3)      предъявлен к исполнению органу государственной исполнительной службы не по надлежащему местонахождению. Если с этим все в порядке, то в 3 - дневный срок, со дня получения Исполнительной службой исполнительного документа, исполнитель обязан вынести Постановление об открытии исполнительного производства. В постановлении государственный исполнитель устанавливает срок для добровольного исполнения решения, который не может превышать 7 дней, а для принудительного выселения – 15 дней. Копия Постановления об открытии исполнительного производства не позднее следующего дня отсылается взыскателю, то есть Вам, должнику и органу (должностному лицу), который выдал документ. На практике, часто складывается, что нарушения со стороны исполнительной службы начинаются уже с этого момента - то Постановление вынесут с опозданием, то взыскателю его не отправят. Поэтому рекомендуем Вам, через некоторое время после отправки заявления, самостоятельно явиться в исполнительную службу и узнать, было ли открыто исполнительное производство и кто занимается его исполнением. Тем более, право ознакомления с материалами дела гарантируется вам Законом. Только «держа руку на пульсе» есть шанс чего-то добиться, если пустите все на самотек, ваши шансы на исполнение решения очень малы. Немедленному исполнению подлежат такие Решения: о взыскании алиментов, заработной плате, о восстановлении на работе или на предыдущей должности незаконно уволенного или переведенного работника, в других случаях, если это предусмотрено законом и об этом сделана отметка в исполнительном документе. В соответствии со статьей 25 Закона, государственный исполнитель обязан провести действия по исполнению решения на протяжении 6 месяцев с дня вынесения Постановления об открытии производства, а по исполнению решения имущественного характера в 2-ух месячный срок. То есть максимум через пол года, государственный исполнитель обязан исполнить решение, но, к сожалению, на практике исполнители редко укладываться в этот срок. Что именно может и должен сделать исполнитель для исполнения решения? Меры принудительного исполнения решения изложены в статье 4 Закона. 1) обращение взыскания на имущество (не путать с наложением ареста на имущество, так как сам по себе арест является лишь  этапом взыскания, в последствии имущество должно быть реализовано в установленном порядке); 2) обращение взыскания на заработную плату (заработок), доходы, пенсию, стипендию должника; 3) изъятие у должника и передача взыскателю определенных предметов, указанных в решении; 4) другие меры, предусмотренные решением. Для этого Исполнитель наделен определенными полномочиями: 1.      получать необходимые для проведения исполнительных действий пояснения, справки, другую информацию; 2.      осуществлять проверку исполнения решения юридическими лицами всех форм собственности, а также физическими лицами-предпринимателями, которые являться должниками по исполнительным документам; 3.      осуществлять проверку исполнения юридическими лицами решений относительно работающих у них должников; 4.      беспрепятственно входить в помещение и хранилища, которые принадлежат должникам, или заняты ими, проводить осмотр, при необходимости принудительно открывать их в установленном порядке и опечатывать:; 5.       налагать арест на имущество должника, опечатывать, изымать, передавать такое имущество на сохранение и реализовывать его в порядке, установленном законом; 6.      проводить оценку (переоценку) имущества в порядке, установленном законом об оценке имущества, имущественных прав и профессиональную оценочную деятельность; 7.      налагать арест на денежные средства и другие ценности должника, в том числе на средства, которые находятся на счетах и вкладах в учреждениях банков, других кредитных организациях, на счета в ценных бумагах, а также опечатывать кассы. Помещения, места хранения денег; 8.      обращаться в орган, который выдал исполнительный документ, за разъяснениями решения с заявлением о выдаче дубликата исполнительного документа,  подавать ходатайства об установлении или изменении порядка и способа исполнения, отсрочку и рассрочку исполнения решения; 9.      обращаться в суд с прошением о розыске должника, и т.д.; 10.  вызывать граждан и должностных лиц по вопросам исполнительных документов, которые находятся в исполнительном производстве, а в случае не явки должника по неуважительным причинам, вынести постановление о его приводе через органы внутренних дел; 11.  налагать взыскание в виде штрафов на граждан и должностных лиц в случаях предусмотренных законом; 12.  применять во время проведения исполнительный действий видеозапись, фото- и киносъемку; 13.  другие полномочия предусмотренные действующим законодательством Украины. Что делать, если Исполнитель бездействует? В соответствии со статьей 5 Закона, Исполнитель обязан применять меры принудительного исполнения решения суда, изложенные выше (статья 4) и  пользоваться своими правами, установленными законом. Не использование своих прав в полном объеме является бездействием исполнителя. Подробный перечень прав и обязанностей государственного Исполнителя приведен в статье 5 ЗУ «Об исполнительном производстве». Если по истечению 6 месяцев со дня открытия производства по делу судебное решение не было исполнено, то у вас есть все основания написать жалобу на бездействия государственного исполнителя. В соответствии со статьей 85 ЗУ «Об исполнительном производстве», как взыскатель так и или должник имеют право подать жалобу к начальнику соответствующего органа государственной исполнительной службы, которому подчиняется государственный исполнитель или в суд, который выдал исполнительный лист. Сам Закон не устанавливает сроков для обжалования действий (бездействий) исполнителя, однако, если Вами будет принято решение о подаче жалобы в суд, то необходимо взять во внимание нормы процессуального права. Так, например, порядок подачи жалобы в административный суд регламентируется Кодексом административного судопроизводства Украины (статьи 181 , 254 – 276 КАСУ). В этом случае в 10 – дневный срок, с того момента как Вам стало известно о нарушении ваших прав, или в 3 – дневный трок, в случае обжалования Постановления об отложении производства исполнительных действий  в суд подается исковое заявление по поводу решений, действий или бездействий должностного лица органов исполнительной службы. Административное дело рассматривается судом в 10 – дневный срок со дня открытия производства по делу. Порядок подачи жалобы в местный суд (гражданский процесс) регулируется Гражданским процессуальным кодексом Украины (статьи 383 – 389 ГПКУ). В этом случае в суд подается жалоба непосредственно или после обжалования решения, действия или бездействия к начальнику отдела исполнительной службы. Такая жалоба может быть подана в 10 – дневный срок, с того момента кода Вам стало известно о нарушении, и в 3- дневный срок в случае обжалования Постановления об отложении производства исполнительных действий. Жалоба рассматривается судом в 10-дневный срок. Жалоба подается в форме указанной в статье 85 ЗУ «Об исполнительном производстве». Порядок подачи жалобы в Хозяйственный суд установлен Хозяйственным процессуальным кодексом Украины (статья 121-2 ХПКУ). Жалоба может быть подана, в течении 10 дней с дня когда вам стало известно о нарушении, или с дня когда действие должно было быть совершено. Форма жалобы указана в статье 85 Закона. О месте и времени рассмотрения жалобы стороны уведомляются Определением суда. Неявка должника, взыскателя, Прокурора или представителя органа Государственной исполнительной службы в судебное заседание не является препятствием для рассмотрения жалобы. По результатам рассмотрения Жалобы выносится Определение. В том случае, если Вы приняли решение обжаловать решение, действие, бездействие государственного исполнителя   в вышестоящий орган, то в этом случае действует лишь ЗУ «Об исполнительном производстве», а именно статья 85. Во всех случаях очень важна форма жалобы, жалоба подается в письменном виде и должна содержать: 1)название органа государственной исполнительной службы; 2) точное название взыскателя и должника, их местонахождение; 3) реквизиты исполнительного документа; 4) содержание обжалуемых действий (бездействий); 5) изложение обстоятельств, которыми заявитель обосновывает свои требования; 6) дата, подпись. Если все нормы будут соблюдены,  то такая жалоба должна быть рассмотрена в 10 – дневный срок, в ответ на ее рассмотрение должно быть вынесено постановление, которое в свою очередь также может быть обжалована. Жалобы поданные без соблюдения требований, изложенных выше будут рассмотрены в порядке ЗУ «Об обращении граждан», то есть ответ может быть предоставлен в течении 30 дней без вынесения соответствующего постановления. Как не странно, но правильно написанная жалоба, направленная нужному адресату, действительно ускоряет процесс исполнения решения суда. Другое дело, если у должника, к примеру, вообще нет никакого имущества и никакого официального дохода. В этом случае, исполнитель при условии получения всех необходимых подтверждений, имеет полное право вернуть Вам исполнительный лист, а это, как Вы сами понимаете, означает, что производство по данному делу будет прекращено, но это уже совсем другая история. Надеюсь, что данная информация будет для Вас полезной, за более детальной консультацией  обращайтесь: моб. тел.(093) 420 91 69

                                     Внимание:новые расценки в судах.

С 1 ноября 2011 года Законом Украины «О судебном сборе» отменяется государственная пошлина за подачу процессуальных документов в суд и плата за информационно-техническое обеспечение (ИТО) судебного процесса, взамен будет установлен судебный сбор. 

Как пишет в своем ЖЖ адвокат Клим Бартковский, размер сбора рассчитывается в процентном соотношении от цены иска и от размера минимальной заработной платы (МЗП), установленной на 1 января текущего года (состоянием на 01.01.2011 г. - 941), а не от необлагаемого минимума доходов граждан (НМДГ - 17 грн.) как это до ныне было. Соответственно, с ежегодным ростом размера минимальной заработной платы будет расти и размеры судебных сборов.  

                                                                    Ставки судебного сбора 

Процессуальное действие	Сейчас		с 01.11.2011
За подачу в суд общей юрисдикции:	Госпошлина	ИТО	Судебный сбор
искового заявления имущественного характера, в т.ч. заявления о разделе имущества при расторжении брака	1 % цены иска, но не менее 51 грн. (3 НМДГ), и не более 1 700 грн. (100 НМДГ)	120 грн.	1 % от цены иска, но не менее   188,2 грн.   (0,2 МЗП), и не более 2 823 грн. (3 МЗП)
искового заявления неимущественного характера	8,5 грн. (0,5 НМДГ)	37 грн.	94,1 грн.  (0,1 МЗП)
искового заявления неимущественного характера о защите чести, достоинства и деловой репутации	17 грн. (1 НМДГ)	75 грн.	188,2 грн.  (0,2 МЗП)
искового заявления о возмещении морального (неимущественного) вреда в связи с защитой чести, достоинства и деловой репутации с ценой иска до 1700 грн.	1 % от цены иска, но не менее 17 грн.	75 грн.	1 % цены иска, но не менее 188,2 грн. (0,2 МЗП), и не более 2 823 грн. (3 МЗП)
искового заявления о возмещении морального (неимущественного) вреда в связи с защитой чести, достоинства и деловой репутации с ценой иска от 1700 до 170 000 грн.	5 % от цены иска, но не менее 85 грн.	75 грн.
искового заявления о возмещении морального (неимущественного) вреда в связи с защитой чести, достоинства и деловой репутации с ценой иска свыше 170 000 грн.	10 % от цены иска, но не менее 17 000 грн.	75 грн.
заявления о расторжении брака	8,5 грн. (0,5 НМДГ)	30 грн.	94,1 грн.  (0,1 МЗП)
заявления о расторжении повторного брака	17 грн. (1 НМДГ)
заявления о расторжении брака с лицом, признанным в установленном порядке безвестно отсутствующим или недееспособным, либо с лицом, осужденным к лишению свободы**	3,40 грн. (0,2 НМДГ)	13 грн.	---
заявления о выдаче судебного приказа	1 % цены иска, но не менее 25,5 грн., и не более 850 грн.	30 грн.	1 % от цены иска, но не менее 94,1 грн., и не более 1 411,5 грн.
заявления по делам отдельного производства	8,5 грн. (0,5 НМДГ)	30 грн.	94,1 грн. (0,1 МЗП)
заявления о пересмотре заочного решения	---	---	94,1 грн.  (0,1 МЗП)
апелляционной жалобы на решении суда	50 % от ставки за подачу заявления или от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы	ставка в таком же размере, что и для первой инстанции	50 % от ставки за подачу заявления или от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
кассационной жалобы на решении суда			70 % от ставки за подачу заявления или от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
заявления о присоединении к апелляционной жалобе	---	---	50 % от ставки за подачу заявления или от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
заявления о присоединении к кассационной жалобе	---	---	70 % от ставки за подачу заявления или от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
заявления о пересмотре судебного решения в связи с вновь открывшимся обстоятельствам	50 % от ставки за подачу заявления или от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы	ставка в таком же размере, что и для первой инстанции	50 % от ставки за подачу заявления или от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
заявления о пересмотре судебных решений Верховным Судом Украины	---*	---*	70 % от ставки за подачу заявления или от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
апелляционной жалобы на судебный приказ (судебный сбор не взимается за подачу заявления об отмене судебного приказа)	50 % от ставки за подачу о выдаче судебного приказа	ставка в таком же размере, что и для первой инстанции	50 % от ставки за подачу заявления о выдаче судебного приказа
искового заявления о защите прав граждан на земельную долю (пай) и имущественный пай	0,1 % от цены иска	10 грн.	1 % от цены иска, но не менее 188,2 грн. (0,2 МЗП), и не более 2 823 грн. (3 МЗП)
заявления об обеспечении доказательств или иска	---	---	94,1 грн.  (0,1 МЗП)
апелляционной и кассационной жалоб на определение суда	---	---*	94,1 грн. (0,1 МЗП)
заявления о присоединении к апелляционной и кассационной жалобе на определение суда	---	---	94,1 грн. (0,1 МЗП)
заявления об отмене решения третейського суда	---	---	470,5 грн.  (0,5 МЗП)
заявления о выдаче исполнительного листа на принудительное исполнение решения третейского суда	---	---	188,2 грн.  (0,2 МЗП)
заявления о выдаче исполнительного документа на основании решения иностранного суда	---	60 грн.	94,1 грн.  (0,1% МЗП)
За подачу в хозяйственный суд:	Госпошлина	ИТО	Судебный сбор
искового заявления имущественного характера в хозяйственный суд	1 % цены иска, но не менее 102 грн. (6 НМДГ) и не более 25 500 грн. (1500 НМГД)	236 грн.	2 % цены иска, но не менее 1 411,5  грн. (1,5 МЗП) и не более 56 460 грн. (60 МЗП)
искового заявления неимущественного характера	85 грн. (5 НМДГ)	236 грн.	941 грн.  (1 МЗП)
заявления о принятии предохранительных мер и обеспечении иска	---	---	1 411,5  грн.  (1,5 МЗП)
апелляционной жалобы на решении суда	42,5 грн. за подачу заявления неимущественного характера или 50%  от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы	---	470,5 грн. (50% от 1 МЗП)  за подачу искового заявления неимущественного характера или 50 % от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
кассационной жалобы на решении суда			658,7 грн. (70% от 1 МЗП) за подачу искового заявления неимущественного характера или  50 % от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
заявления о пересмотре судебного решения в связи с вновь открывшимся обстоятельствам	42,5 грн. за подачу заявления неимущественного характера или 50%  от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы	---	470,5 грн. (50% от 1 МЗП) за подачу искового заявления неимущественного характера или 50 % от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
заявления о пересмотре судебных решений Верховным Судом Украины	---*	---*	658,7 грн. (70% от 1 МЗП) за подачу искового заявления неимущественного характера или 50 % от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
апелляционной и кассационной жалобы на определение хозяйственного суда	---	---	470,5 грн.  (0,5 МЗП)
заявления об отмене решения третейського суда	---	---	1882 грн. (2 МЗП)
заявления о выдаче исполнительного листа на принудительное исполнение решения третейского суда	---	---	1 411,5 грн. (1,5 МЗП)
заявления о выдаче исполнительного документа на основании решения иностранного суда	---	---	1882 грн.  (2 МЗП)
За подачу в административный суд:	Госпошлина	ИТО	Судебный  сбор
административного иска имущественного характера	1 % цены иска, но не более 1 700 грн.	---	1 % цены иска, но не менее 94,1 грн. (0,1 МЗП), и не более 1 882 грн. (2 МЗП)
административного иска неимущественного характера	3,40 грн.  (0,2 НМДГ)	---	28,23 грн. (0,03 МЗП)
апелляционной жалобы на решение административного суда	1,70 грн. за подачу искового заявления неимущественного характера или 50%  или от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы	---	14,11 грн. (50% от 0,03  МЗП) за подачу искового заявления неимущественного характера или 50 % от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
кассационной жалобы на решении суда	1,70 грн. за подачу искового заявления неимущественного характера или 50%  или от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы	---	19,76 грн. (70% от 0,03  МЗП) за подачу искового заявления неимущественного характера или 70 % от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
заявления о пересмотре судебного решения в связи с вновь открывшимся обстоятельствам	1,70 грн. за подачу заявления неимущественного характера или 50%  или от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы	---	14,11 грн. (50% от 0,03  МЗП) за подачу заявления неимущественного характера или 50 % от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
заявления о пересмотре судебных решений Верховным Судом Украины	---*	---	19,76 грн. (70% от 0,03  МЗП)за подачу искового заявления неимущественного характера или 70 % от ставки, рассчитанной от оспариваемой суммы
апелляционной и кассационной жалоб на определение административного суда	---	---	47,05 грн. (0,05 МЗП)
заявления о присоединении к апелляционной или кассационной жалобе на определение административного суда	---	---	47,05 грн. (0,05 МЗП)
заявления об обеспечении доказательств или иска	---	---	94,1 грн. (0,1 МЗП)
заявления о выдаче исполнительного документа на основании решения иностранного суда	---	---	94,1 грн. (0,1 МЗП)

*у судов нет однозначной практики по поводу начисления госпошлины или ИТО.
** В Законе «О судебном сборе» написано: «Заявления о расторжении брака с лицом, признанным в установленном порядке безвестно отсутствующим или недееспособным, либо с лицом, осужденным к лишению свободы на срок не менее трех лет».

Погода

Погода в Киеве

на сегодня завтра 10 дней

Прошу звернути увагу на те, що 01.11.2011 р. набирає чинності ЗУ " Про судовий збір".Тепер  при  подачі позовної заяви  в суд прийдеться платити значно більше. Пропоную ознайомитись з новими розцінками!


                                                               ЗАКОН УКРАЇНИ

                                                                 Про судовий збір

Цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Стаття 1. Поняття судового збору
1. Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Стаття 2. Платники судового збору
1. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Стаття 3. Об'єкти справляння судового збору
1. Судовий збір справляється:
за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;
за видачу судами документів.
2. Судовий збір не справляється за подання:
1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
2) заяви про скасування судового наказу;
3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
4) заяви про поворот виконання судового рішення;
5) заяви про винесення додаткового судового рішення;
6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою або недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менш як три роки;
7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
9) заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
10) заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;
14) заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.
Стаття 4. Розміри ставок судового збору
1. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
2. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір Ставка судового збору
1. За подання до суду:
1) позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати
2) позовної заяви немайнового характеру 0,1 розміру мінімальної заробітної плати
3) позовної заяви:
про розірвання шлюбу 0,1 розміру мінімальної заробітної плати
про поділ майна при розірванні шлюбу 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати
4) заяви про видачу судового наказу 50 відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження
5) заяви у справах окремого провадження 0,1 розміру мінімальної заробітної плати
6) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
позовної заяви немайнового характеру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати
позовної заяви про відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням ціни позову, що встановлюється згідно з підпунктом 1 цього пункту
7) заяви про перегляд заочного рішення 0,1 розміру мінімальної заробітної плати
8) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми
9) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми
10) заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми
11) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми
12) апеляційної скарги на судовий наказ 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті за подання заяви про видачу судового наказу в наказному провадженні
13) заяви про забезпечення доказів або позову 0,1 розміру мінімальної заробітної плати
14) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 0,1 розміру мінімальної заробітної плати
15) заяви про скасування рішення третейського суду 0,5 розміру мінімальної заробітної плати
16) заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду 0,2 розміру мінімальної заробітної плати
17) заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду 0,1 розміру мінімальної заробітної плати
2. За подання до господарського суду:
1) позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат
2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати
3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову 1,5 розміру мінімальної заробітної плати
4) апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми
5) касаційної скарги на рішення суду 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми
6) заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми
7) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми
8) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду 0,5 розміру мінімальної заробітної плати
9) заяви про скасування рішення третейського суду 2 розміри мінімальної заробітної плати
10) заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду 1,5 розміру мінімальної заробітної плати
11) заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду 2 розміри мінімальної заробітної плати
3. За подання до адміністративного суду:
1) адміністративного позову:
майнового характеру 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат
немайнового характеру 0,03 розміру мінімальної заробітної плати
2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми
3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми
4) заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми
5) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми
6) апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 0,05 розміру мінімальної заробітної плати
7) заяви про забезпечення доказів або позову 0,1 розміру мінімальної заробітної плати
8) заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду 0,1 розміру мінімальної заробітної плати
4. За видачу судами документів:
1) за повторну видачу копії судового рішення 1 гривня за кожний аркуш копії
2) за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа 3 гривні
3) за роздрукування технічного запису судового засідання 5 гривень за кожний аркуш тексту на папері формату А4
4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання 15 гривень
5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень". 1 гривня за кожний аркуш копії


Стаття 5. Пільги щодо сплати судового збору
1. Від сплати судового збору звільняються:
1) позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
2) позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів;
4) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину;
7) державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав;
8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;
10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
11) органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді;
12) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель;
13) Міністерство юстиції України - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
14) позивачі - за подання позовів про уточнення списку виборців;
15) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
16) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і проходять службу у військовому резерві, - за подання позовів, пов'язаних з виконанням військового обов'язку;
17) позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;
18) Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення;
19) громадські організації інвалідів (спілки та інші об'єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації - за подання позовів, з якими вони звертаються до суду;
20) органи праці та соціального захисту населення - за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством.
Стаття 6. Порядок сплати судового збору
1. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
2. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.
У разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.
3. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.
4. За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.
5. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
У разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.
У разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.
6. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі:
подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;
об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
7. Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Стаття 7. Повернення судового збору
1. Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);
5) закриття провадження у справі.
2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
3. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати
1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Стаття 9. Зарахування судового збору до Державного бюджету України
1. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
2. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису та інше.
Стаття 10. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 листопада 2011 року.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56):
у статті 44:
слова "витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" виключити;
доповнити частиною другою такого змісту:
"Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом";
статті 45, 46, 47 та 471 виключити;
в абзаці першому частини п'ятої статті 49 слова "витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" виключити;
пункт 31 частини першої статті 57, пункт 10 частини першої статті 63 виключити;
статтю 811 доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
"Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом";
частину другу статті 11119 викласти в такій редакції:
"До заяви додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви на підставі, встановленій пунктом 2 статті 11116 цього Кодексу, судовий збір не сплачується";
статтю 120 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";
у статті 1222:
пункт 4 частини четвертої викласти в такій редакції:
"4) документ, що підтверджує сплату судового збору";
у частині п'ятій слова "державного мита чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" замінити словами "судового збору";
у статті 1228:
пункт 3 частини четвертої викласти в такій редакції:
"3) документ, що підтверджує сплату судового збору";
у частині п'ятій слова "державного мита чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" замінити словами "судового збору";
у тексті Кодексу слова "державне мито" в усіх відмінках замінити словами "судовий збір" у відповідному відмінку;
2) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., NN 40 - 42, ст. 492):
у статті 79:
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом";
пункт 1 частини третьої виключити;
статтю 81 виключити;
у частині першій статті 82 слова "та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;
статтю 83 виключити;
у частині п'ятій статей 98 і 119 слова "додаються документи, що підтверджують" замінити словами "додається документ, що підтверджує", а слова "та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;
у статті 99:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";
у першому реченні частини другої слова "та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;
у статті 121:
у частині першій слова "чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;
у першому реченні частини другої слова "а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;
частину першу статті 133 доповнити реченням такого змісту: "До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору";
частину четверту статті 151 доповнити словами "та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову";
частину шосту статті 197 викласти в такій редакції:
"6. Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом";
у пункті 8 частини першої статті 207 слова "чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;
частину шосту статті 229 викласти в такій редакції:
"6. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору";
у частині другій статей 297 і 327 слова "чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;
частину третю статті 299 викласти в такій редакції:
"3. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору";
частину третю статті 329 викласти в такій редакції:
"3. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору";
у частині другій статті 358:
у першому реченні слова "та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;
у другому реченні слова "та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не сплачуються" замінити словами "не сплачується";
частину третю статті 364 викласти в такій редакції:
"3. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, а також документ про сплату судового збору";
частину третю статті 370 викласти в такій редакції:
"3. За видачу стягувачу дубліката виконавчого листа або судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";
у статті 3892:
пункт 4 частини третьої викласти в такій редакції:
"4) документ, що підтверджує сплату судового збору";
у частині четвертій слова "чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;
у статті 3898:
пункт 3 частини третьої викласти в такій редакції:
"3) документ, що підтверджує сплату судового збору";
у частині четвертій слова "чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;
3) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35 - 37, ст. 446):
частину третю статті 44 викласти в такій редакції:
"3. Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом";
частину першу статті 75 доповнити реченням такого змісту: "До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору";
частину другу статті 87 викласти в такій редакції:
"2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом";
статтю 89 виключити;
частину другу статті 192 викласти в такій редакції:
"2. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору";
частину другу статті 217 викласти в такій редакції:
"2. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору";
частину четверту статті 260 викласти в такій редакції:
"4. За видачу стягувачу дубліката виконавчого листа справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";
4) у частині третій статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84) слова "державного мита" замінити словами "судового збору";
5) частину шосту статті 9 Закону України "Про доступ до судових рішень" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 15, ст. 128) викласти в такій редакції:
"6. За виготовлення копії судового рішення справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";
6) друге речення частини першої статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 19 - 20, ст. 142) виключити;
7) у Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113 із наступними змінами):
пункти 1 і 2 статті 2 виключити;
пункти 1 і 2 статті 3 виключити;
у частині першій статті 4:
пункти 1 - 12, абзаци другий і третій пункту 15, пункти 27, 30, 31, 33, 36 - 44, 46 - 48 виключити;
у пункті 28 слова "за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, а також" виключити;
у пункті 35 слова "за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави та" виключити;
у статті 6:
у частині першій слова "з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також" виключити;
частину другу виключити;
у частині другій статті 7 слова "З позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії" замінити словами "За дії";
у частині першій статті 8:
у пункті 2 слова "повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також" виключити;
пункти 3 і 4 виключити.
3. Кабінету Міністрів України:
1) протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону;
2) протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

                               Президент України                          В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
8 липня 2011 року
N 3674-VI