20.10.2014р. Апеляційний суд м.Києва підтвердив, що підвищення розміру пені є підставою для припинення поруки перед Приватбанком- захист поручителя здійснювала ЮК "Закон Слова"
Знайомтесь з Ухвалою, яка набрала законної сили.
№ апеляційного провадження:22-ц/796/11553/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Саадулаєв А.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - судді Лапчевської О.Ф.
Суддів Корчевного Г.В., Слободянюк С.В.
при секретарі Басюк Ю.В.
за участю: представник позивача Гитченка С.О,
представника відповідача Вінник А.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2014 року
У справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Розрахунковий Центр» ПриватБанку», Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_6 про припинення поруки за договором поруки,-
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2014 року позов задоволено. /а.с. 55-57/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема судом не враховано положення ч. 2
ст. 543 ЦК України про те, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі, а договір поруки, відповідно до його умов, діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором. В договір поруки від 31.05.2007 р. за №К2НСАЕ00007164 зміни не вносились, зобов'язання поручителя по сплаті пені в розмірі 0,15% є незмінними. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 31.05.2007 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір поруки №K2HCAE00007164 /а.с. 6/, яким забезпечувалося зобов'язання відповідача 3 за кредитним договором №К2НСАЕ00007189 від 31.05.2007 року, укладеного між відповідачем 3 та відповідачем 1 /а.с. 4-5/.
Пунктом 4.1 Договору передбачено пеню 0,15 % від суми простроченого платежу. У п. 16 Договору поруки передбачено пеню 0,15 % від суми простроченого платежу.
20.10.2010 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір поруки №167, яким забезпечувалося зобов'язання відповідача 3 за Договором /а.с. 7/.
Відповідно до п. 7 Договору поруки №167, у випадку невиконання поручителем обов'язків боржників за кредитними договорами впродовж 5 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з вимог ч. 1
ст. 559 ЦК України про те, що припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Пунктом 4.1. кредитного договору та пунктом 16 договору поруки чітко передбачено пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу. Жодними іншими пунктами основного кредитного договору та договору поруки не передбачено збільшення процентної ставки без згоди поручителя.
Доводи апеляційної скарги щодо незмінності пені у розмірі 0, 15% за договором поруки від 31.05.2007 -р. за №К2НСАЕ00007164, спростовуються укладеним 20.10.2010 року між АкцентБанк та ПриватБанк договором поруки №167, яким забезпечувалося зобов'язання ОСОБА_6 відповідно до якого було збільшено розмір пені до 1% /а.с. 7/, оскільки зобов'язання зі сплати пені покладаються також на поручителя ОСОБА_5, у відповідності до ч. 2
ст. 556 ЦК України та ч. 2
ст. 554 ЦК України.
Про збільшення процентної ставки з 20.01.2010 року позивача не було повідомлено, матеріали справи не містять доказів згоди поручителя на підвищення розміру пені від суми простроченого платежу, отже, з 20.01.2010 року збільшився обсяг відповідальності поручителя, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1
ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Шуліки АліниВолодимирівни - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді:
Інформаційне джерело Єдиний державний реєстр судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41087792
